Глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна використовує боєприпаси швидше, ніж члени НАТО можуть їх виробляти. Тим часом і Москва, і Київ повідомляють про запеклі бої навколо Бахмута.
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив журналістам у понеділок, що трансатлантичний військовий альянс збільшить свої цілі щодо запасів боєприпасів на тлі швидкого виснаження своїх запасів під час війни в Україні.
Війна в Україні споживає величезну кількість боєприпасів», — сказав Столтенберг.
Це створює навантаження на нашу оборонну промисловість. (…)
Тому нам потрібно нарощувати нове виробництво та інвестувати у наші виробничі потужності».
Столтенберг також заявив, що члени НАТО «збільшать і збережуть» підтримку України, заявивши: «НАТО підтримує Україну стільки, скільки буде потрібно».
Поповнення боєприпасами протягом багатьох місяців хвилювало як українські, так і російські сили.
Кореспондент DW у Києві Нік Конноллі розповів, що спілкувався з українськими командирами, які сказали, що їм доводиться робити «дуже важкий вибір» щодо використання боєприпасів.
«Я зустрічався з командирами гаубиць, артилерії, які казали мені, що вони не знають, як довго вони зможуть виконувати свою роботу, якщо вони будуть змушені відійти, відійти від позицій і чекати ще артилерії», — сказав Конноллі. «Це дуже реальна проблема».
«Зараз ви бачите, як Україна та її союзники борються по всьому світу — шукають артилерійські боєприпаси так далеко, як Пакистан і Південна Корея», — сказав Конноллі.
«У нас були повідомлення про боєприпаси радянського калібру пакистанського виробництва, які прямують сюди, [і] про те, що війська США попросили відправити боєприпаси, які вони накопичили в Південній Кореї, до Європи для України».
Тим часом у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі Столтенберг також торкнувся кількох інших тем, пов’язаних з війною.
Серед іншого, він зазначив, що очікує, що можливе постачання літаків НАТО в Україну стане темою обговорення під час зустрічі міністрів оборони країн Альянсу у вівторок.
Відтоді, як почався конфлікт, Київ постійно закликав до використання бойових літаків західного виробництва, і з новою інтенсивністю після ухвалення останньої угоди про відправку бойових танків лише кілька тижнів тому.
Це питання також може бути порушено на Мюнхенській конференції з безпеки цього тижня.
Голова MSC Крістоф Хойсген, колишній радник канцлера Ангели Меркель із зовнішньої політики та політики безпеки, напередодні заходу сказав DW, що, на його думку, для політиків було б доцільно запитати військову пораду з цього приводу.
«Замість того, щоб розміщувати червоні лінії, я думаю, ми повинні побачити, що потрібно», — сказав Хойсген.
«Коли ви говорите з військовими експертами, вони кажуть, що коли ви ведете таку війну, вам потрібна комбінація кількох видів зброї. (…)
Я думаю, що це має бути військове рішення».
Відповідаючи на питання про можливий наступ Росії в Україні, Столтенберг сказав, що він уже почався.
«Ми не бачимо жодних ознак того, що [російський] президент [Володимир] Путін готується до миру», — сказав він.
«Ми бачимо, як вони надсилають більше військ, більше зброї, більше можливостей».
