Війна Путіна нарешті пробилася до російського тилу. Витік інформації з Кремля показує, що регіональним урядам Росії наказано провести обстеження та оновити бомбосховища по всій країні.
У розмові з незалежною газетою Moscow Times одне джерело в Кремлі повідомило, що ця перевірка тривала щонайменше з весни минулого року.
Проте реконструювати російські бомбосховища легше сказати, ніж зробити.
Реліквія Радянського Союзу, укриття в країні були виведені з експлуатації в 1990-х роках, багато з них були здані в оренду або продані приватному сектору, а багато інших прийшли в занепад.
Тепер місцеву владу просять витратити мільйони рублів на їх реконструкцію: оновити системи вентиляції, гідроізоляції та забезпечити їх необхідним.
У Краснодарі, на півдні Росії, наприклад, місцева газета повідомила, що міська влада планує витратити еквівалент майже 210 000 фунтів стерлінгів на будівництво 50 притулків цього року.
Населення Росії зросло після закінчення холодної війни, і в разі надзвичайної ситуації не вистачить бомбосховищ, щоб вмістити всіх.
Деякі міста розглядають можливість використання мережі метро як тимчасових притулків, щоб компенсувати різницю, або відчайдушно намагаються викупити будь-які притулки, розпродані за останні тридцять років; інші шукають більш винахідливі рішення.
Як повідомляє незалежний російський новинний веб-сайт 7×7, влада північно-східного міста Іваново запропонувала переобладнати підвали квартир у притулки, причому вартість буде складатися з орендної плати, яку мешканці сплачують своєму управлінню будинком.
Але оскільки конфлікт в Україні більш-менш обмежений українськими кордонами, чому це зараз відбувається в Росії?
Чи справді Кремль стурбований тим, що Україна може розбомбити Росію?
Ще в січні москвичі, займаючись повсякденними справами, стали повідомляти про появу на дахах міста великогабаритної техніки.
За допомогою російських військових блогерів ці жахливі нові доповнення до горизонту Москви були швидко ідентифіковані.
Це були зенітні комплекси «Панцир-С1» і С-400, призначені для збивання будь-яких ракет, націлених на місто; було помічено принаймні п’ять.
Один вискочив у двох кроках від Кремля на даху Міністерства оборони; інший був встановлений на південному сході міста біля станції метро «Таганська».
За словами місцевих жителів, системи протиповітряної оборони також встановлені щонайменше біля двох резиденцій Путіна: одна в Підмосков’ї, інша в Новгородській області.
На перший погляд, на цей сплеск активності є проста відповідь: у жовтні Путін видав президентський указ, який наказав деяким регіонам Росії, найближчим до українського кордону, підготувати бомбосховища.
За цією підготовкою була здорова логіка: з грудня на заході Росії було завдано кілька ударів безпілотників, які приписують Україні, по авіабазах і втрат серед військових.
Однак у жовтневому президентському указі решті Росії було просто сказано підготуватися до «рівня базової готовності» для захисту населення від «природних і техногенних надзвичайних ситуацій».
Розпливчастість указу з невеликою кількістю заборон щодо того, яких заходів повинні були вжити окремі місцеві органи влади, свідчить про те, що за загальнонаціональним рухом може принаймні частково стояти стадний менталітет: навіть регіони, розташовані за сотні миль від лінії фронту, включаючи, як повідомляється, на Далекому Сході Росії , також оновлюють свої притулки.
Кремль і його пропагандисти кілька місяців припускали, що за підтримки НАТО Україна могла б розвинути можливості для подальших ударів по території Росії.
Важко сказати, чи справді Росія боїться ескалації війни, чи протиповітряна оборона та бомбосховища є спробою маніпулювати своїм населенням шляхом нагнітання страху.
Минулого місяця на запитання журналістів про системи протиповітряної оборони в Москві прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков відмовився підтвердити, чи очікується атака на місто.
Проте наступного дня Міноборони Росії підтвердило, що провело навчання протиповітряної оборони неподалік від міста.
Але незалежно від того, чи вірить Кремль у те, що він говорить, є ще одна перевага параної, яку він проектує на своє населення.
Навіть якщо реальний ризик атак безпілотників на Москву чи деінде залишається низьким, встановлення протиракетної оборони та реконструкція бомбосховищ по всій країні допомагає розвіяти брехню Кремля про те, що атакують саме Росію.
Представлення відчутних «доказів» такого типу підвищує ймовірність бункерного менталітету населення, змушуючи росіян вірити, що загроза є більшою, і роблячи їх менш стійкими до бряцання зброєю Путіна риторики.
Оскільки очікуваний російський весняний наступ, ймовірно, означатиме високу кількість втрат і подальший внутрішній хаос, коли він почнеться, Путін захоче будь-якими можливими засобами тримати російське населення під контролем. Цинічна хитрість чи справжній страх
The Spectator
