Геополітична шахівниця Європи переживає тонку, але значну перебудову, одним із ключових гравців якої є прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Нещодавня зустріч між ним і президентом Росії Володимиром Путіним у Пекіні викликала тривогу у Вашингтоні.
Балансування Орбана між його союзниками по НАТО та Росією в і без того напруженому геополітичному кліматі викликає здивування та сумніви щодо динаміки розвитку глобальної політики сили.
Орбан, єдиний лідер ЄС, який підтримує тісні зв’язки з Путіним після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, здається, ходить дипломатично по канату.
Як член НАТО, опозиція Угорщини численним ініціативам ЄС, спрямованим на підтримку України, у поєднанні з її залежністю від Росії щодо нафти та газу, представляє складний наратив.
Посольство США в Будапешті назвало зустріч Орбана з Путіним «тривожним кроком», що посилює контроль за міжнародними відносинами Угорщини.
Зустріч відбулася на периферії форуму «Один пояс, один шлях» у Пекіні, відзначивши Орбана як єдиного лідера ЄС, який брав участь у форумі або спілкувався з Путіним після кризи в Україні.
Готовність Орбана співпрацювати з Путіним, незважаючи на статус останнього ізгоя в міжнародному співтоваристві, підкреслює рішуче розходження з колективною позицією ЄС.
Це також підкреслює, як економічна залежність, наприклад залежність Угорщини від російської нафти та газу, може керувати міжнародною дипломатією.
Хоча зустріч Орбана з Путіним викликає занепокоєння в НАТО та ЄС, вона також розкриває зміну контурів глобальної дипломатії.
Серед міжнародної напруженості Орбан, здається, надає пріоритет двостороннім відносинам і національним інтересам.
Однак основні наслідки можуть бути далекосяжними, впливаючи на колективну силу та стратегічне спрямування таких альянсів, як НАТО та ЄС.
Дедалі більша прихильність Угорщини до Москви вже викликала дискусії серед послів Швеції та НАТО, які базуються в Будапешті.
Офіс прем’єр-міністра Угорщини повідомив, що під час зустрічі Орбан і Путін обговорили питання поставок нафти і газу та атомної енергетики.
Орбан наголосив на необхідності припинення санкцій проти Росії та вирішення українського конфлікту для загального добробуту Європи.
Однак такі спроби щодо Росії потенційно можуть підірвати солідарність і спільні стратегічні цілі держав-членів НАТО та ЄС.
Оскільки глобальна геополітика продовжує розвиватися, такі лідери, як Орбан, переписують правила дипломатії.
Поки вони ведуть свої країни крізь мінне поле економічних залежностей і політичних протиріч, світ спостерігає за ними, передбачаючи потенційні негативні наслідки їхніх рішень.
Ця динаміка, у свою чергу, може змінити глобальний порядок, а такі країни, як Угорщина, опиниться в епіцентрі цих трансформаційних змін.
