В умовах російсько-української війни 2022 року, що триває, на території Херсонської та Запорізької областей розташовуються гарнізони російських військ, які зайняли практично всю територію Херсонщини та переважну частину території Запорізької області.

Антонівський міст через річку Дніпро біля міста Херсон

Мляві бойові дії відбуваються по периметру зайнятої території за практично стабілізованої вже кілька місяців лінії лінії бойових дій.

Як усім відомо з незрозумілих причин, українська влада здала територію Херсонської області практично без боїв у перші дні після 24 лютого. Дещо довше протрималася Запорізька область.

У середовищі місцевих обивателів існує стійка думка, що ці дві області були здані Російської Федерації за домовленістю або були банально продані місцевими владними елітами.

Низка фактів і фактиків дозволяють всерйоз розглядати версію продажу цих областей росіянам.

Російська Федерація починаючи з квітня 2022 року почала робити низку кроків щодо інтеграції територій Херсонщини та Запорізького краю до складу Росії.

Що примітно інформація про наміри російської влади ввести на цих територіях російський рубль як платіжний засіб, намір провести референдум про входження областей до складу Росії озвучував депутат Хлань, який вважається проукраїнським.

Лише після того, як у соціальних мережах та пабликах з’являлися заяви Хланя, після цього із запізненням іноді до тижня ця інформація озвучувалася військовою адміністрацією Херсонщини.

Зараз у Херсонській та Запорізьких областях послідовно і безперервно йде робота щодо включення російської банківської системи, щодо впровадження російського стільникового зв’язку, щодо переведення освіти на цих територіях на російські стандарти.

І знову цікаві факти — так у ключовому районі Херсонської області Генічеському районі, що межує з Кримом, українська влада ще в березні повністю припинила виплати зарплат генічним вчителям.

Незважаючи на звернення освітян зарплати таки залишаються заблокованими й у липні.

Це при тому що, починаючи з квітня, вже пройшла інформація про переведення освіти Херсонської області на російські стандарти та відміну вчителів до підписання контрактів з російською адміністрацією.

Що це як не пряме сприяння з боку української влади до переведення української освіти до російських стандартів?

Адже якщо Херсонщину продали росіянам, то сумлінний продавець сприятиме закріпленню та виконанню умов угоди. Що й спостерігається за фактом у цьому випадку.

Таким чином, з огляду на крайню зацікавленість Російської Федерації до сухопутного коридору в Крим, доступ до дніпровської води та сільськогосподарських ресурсів двох степових областей, а також до фактичного статусу Азовського моря як внутрішнього моря Росії можна розглядати такі події.

До наступних подій можна віднести фактичну імітацію бойових дій на кордонах Херсонської та Запорізьких областей при незмінній лінії зіткнення сторін, що склалася ще на початку березня.

Слід припускати, що незначний рівень бойових дій на Півдні України триватиме до 11 вересня, коли пройде всім відомий референдум.

Після цього Росія заявить про абсолютну неприпустимість обговорення статусу своїх нових територій за прикладом Криму.

У цьому випадку угода зі здачі чи продажу Херсонської та Запорізьких областей набуде незворотного статусу.

Де і на якому рівні відбулася угода щодо зміни статусу Херсонської області та Запорізької з боку України – невідомо.

Проте з огляду на риторику української влади та Зеленського відбулася угода десь на субрегіональному рівні.

Відкрито заявити про договірну здачу території України неможливо через непередбачувану реакцію міжнародного співтовариства.

Які ж маркери свідчать про виконання таємної угоди між Росією та Україною зараз.

Це відсутність підготовки до наступу на Херсонщині найближчим часом немає накопичення сил для контрнаступу, немає надходження нової військової техніки, немає масованого знищення російських тилових складів озброєнь, немає руйнування транспортної інфраструктури.

Українські оглядачі багато говорять про атаку на добре захищений Кримський міст, проте мовчать про удари по кримському перешийку в районі Перекопа або про Чонгарський міст.

Адже тільки за цими двома локаціями росіяни поставляють на фронт все те, що переміщається кримським мостом.

І тут треба зазначити, що нове озброєння ЗСУ цілком реально може атакувати не тільки наприклад Антонівський міст, але і Чонгарський, а й ударити по Перекопу.

Однак жодних таких спроб не було. Але чому ?

Правобережне угруповання російських військ на Херсонському напрямку в буквальному значенні цього слова висить на двох тоненьких волосинках — на Антонівському мосту через Дніпро і на дорозі, що проходить Каховською греблею над Дніпром.

Достатньо перерізати одну з цих ниточок та постачання російських військ на правобережжя Дніпра буде суттєво порушено.

Перерізання обох ниток призведе до повного колапсу в постачанні Херсона та Херсонського правобережного угруповання російських військ.

Ширина річки Дніпро у районі цих двох мостів становить майже два кілометри. А інших мостів поруч просто нема.

Чому цього ніхто не робить? Чи не тому, що існує угода між Росією та Україною?

Чому Україна активно розчищає вихід з Одеси до Чорного моря шляхом атак на російські кораблі та ударів по острову Зміїний найсучаснішою західною зброєю і водночас пасивно спостерігає за процесом включення Запорізької та Херсонської областей до складу Росії?

Source

От admin